Первый интернет-магазин профессиональных строительных материалов
(067)641-12-12

ГОСТ Песок. ДСТУ Б В.2.7-32-95 Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, віробів, конструкцій і робіт. Часть 2

Початок стандарту ДСТУ Б В.2.7-32-95  (натиснути)

     7 Методи контролю

     7.1 Відбирання і підготовлення проб при поточних та контрольних перевірках якості піску, визначення густини зерен, насипної густини, зернового складу і модуля крупності, вмісту пиловидних і глинистих часток відмучуванням, пипетковим методом або методом мокрого просіювання, вмісту органічних домішок, мінералого-петрографічного складу, порожнистості, вологості, потенційної реакційної здатності, морозостійкості подрібнених пісків проводять згідно з

ГОСТ 8735.

     7.2 Визначення вмісту глинистих часток методом набухання і водовбирання пісків із відсівів подрібнення гірських порід проводять згідно з ГОСТ 26193.

     7.3 Відбирання і підготовлення проб, а також випробування гірських порід та гравію на міцність проводять згідно з ГОСТ 8269.

     7.4 Радіаційно-гігієнічне оцінювання пісків проводиться відповідно до РБН 356.

     7.5 Визначення вмісту кварцу (вільного SіO2).

     7.5.1 Реактиви і розчини

     Кислота ортофосфорна густиною 1,78-1,80.

     Натрій вуглекислий, 5%-вий розчин.

     Кислота соляна, 5%-вий розчин.

     Кислота сірчана концентрована.

     Кислота фтористоводнева (плавикова), 40%-вий розчин.

     Сода, 5%-вий розчин.

     7.5.2 Проведення аналізу

     Наважку 0,5-1,0 г, яку попередньо висушили при 110оС, вміщують у платинову чашку місткістю 50 мл і  прокалюють  у  муфельній  печі протягом години при температурі 500-600оС.

     Після  охолодження  у   чашку   повільно   наливають   25   мл ортофосфорної кислоти густиною 1,78- 1,80 і вміст чашки перемішують платиновим шпателем, а потім вміщують у термостат або муфельну  піч і витримують при 250-280оС  протягом  30  хвилин  при  періодичному перемішуванні 2-3 рази платиновим шпателем.

     Після охолодження у чашку доливають 30 мл дистильованої води і переміщують осад у скляну місткістю 500 мл. Осад ретельно  змивають зі стінок чашки  дистильованою  водою,  доводять  об'єм до 300  мл, перемішують і залишають на 12 годин для відстоювання дрібних часток кремнезему.

     Фільтрат відділяють від осаду на воронці Бюхнера за  допомогою вакуум-насосу. На воронку накладають подвійний  беззольний  фільтр, один - маленький, по діаметру воронки, а другий більшого розміру, щоб він загинався і торкався стінок воронки.

     Осад на воронці промивають 3-4 рази 5%-вим розчином  соляної кислоти і 3-4 рази гарячою водою, потім разом з фільтром переносять у порцелянову чашку.

     Осад у  чашці  обробляють  100  мл  5%-вого  розчину  соди  і нагрівають на киплячій бані,  прикривши  чашку  годинниковим  склом, нагрівання ведуть впродовж 2 годин. Розчин відділяють декантацією, а осад повторно  обробляють  100  мл  5%-вого  розчину  соди.  Після закінчення  промивання  содою  проводять  5-разову  обробку   осаду 5%-вим розчином соляної кислоти і 8-9 разів дистильованою  киплячою водою.

     Промитий осад з фільтром переносять у зважений платиновий тигель, озолюють при низькій температурі і  прокалюють  при  температурі 1050-1100 С до постійної маси.

     Для перевірки чистоти одержаного  кремнезему  прокалений  осад обробляють 10  мл плавикової  кислоти  з  додаванням  4-5  крапель концентрованої сірчаної кислоти.

     Після відгонки SiO2 плавиковою  кислотою  визначають  кількість домішок у осаді і віднімають їх вагу від ваги осаду.

     7.5.3 Оброблення результатів

     Вміст кварцу (вільного SiO2) визначають формулою:

                               а . 100

                SiO2 вільний = ------- %,

                                 А

де а - маса після прожарювання у г;

   А - маса наважки у г.

     7.6 Вміст лугів (Nа2О+К2О) у перерахунку на Na2O визначають полум'яно-фотометричним методом згідно з ГОСT 19609.5.

     7.7 Вміст сірчистих і сірчанокислих з'єднань у перерахунку  на SОз визначають згідно з ГОСT 19609.6.

     7.8  Вміст  домішок,  які  засмічують  кремнезем,   визначаютьвізуально.

     8 Транспортування і зберігання

     8.1 Пісок транспортують у відкритих залізничних вагонах і суднах, а також автомобілями згідно з правилами перевезення вантажів відповідним видом транспорту, які затверджені у встановленому порядку. Пісок зберігають на складі у виробника і споживача в умовах, що запобігають його забрудненню.

     8.2 При відвантаженні і зберіганні піску у зимовий час підприємство-виробник повинно вжити заходів для запобігання його змерзанню (перелопачування, обробка спеціальними розчинами і т.п.).

     9 Гарінтії виробника

     Виробник гарантує відповідність піску, що виробляється вимогам цього стандарту при додержанні правил транспортування та зберігання.

                                                 ДОДАТОК А

                                                 (обов'язковий)

                  ПРИПУСИМИЙ ВМІСТ ШКІДЛИВИХ ДОМІШОК

     Припустимий вміст порід і мінералів, що відносять до шкідливих домішок у піску, який використовується як заповнювач для бетонів і розчинів, не повинен перевищувати таких значень:

     - аморфні різновиди діоксиду кремнію, що розчиняються у лугах (халцедон, опал, кремінь, вулканічне скло та ін.)

       - не більше 50 ммоль/л;

     - сірка, сульфіди, крім піриту (марказит, піротин та ін.) і сульфати (гіпс, ангідрит та ін.), у перерахунку на SОз

       - не більше 1% за масою; пірит у перерахунку на SОз – не  більше 4% за масою;

     - галоїдні сполуки (галіт, сильвін та ін.), що містять водорозчинні хлориди, у перерахунку на іон хлору - не більше 0,15% за масою;

     - слюда - не більше 2% за масою;

     - вугілля - не більше 1% за масою.

     Допустимий вміст цеоліту, графіту, горючих сланців, азбесту, нефеліну, апатиту, фосфориту, магнетиту, гетиту та інших шкідливих домішок визначають на основі спеціальних досліджень в залежності від призначення піску і умов експлуатації споруд, в яких він використовується.

     Вміст лугів в перерахунку на NаО2 (вміст К2О за калієвим польовим шпатом перераховується на вміст Nа2О за натрієвим польовим шпатом множенням на коефіцієнт 0,66) у пісках для силікатних виробів не повинен перевищувати у відсотках за масою:

     2,7 - для ніздрюватих бетонів;

     3,6 - для щільних силікатних бетонів;

     7,2 - для силікатних цегли і каменів.

     Вміст слюди, гідрослюди, хлоритів у пісках для силікатних  виробів - не більше 0,5% за масою.

        УДК 691.22                           Ж17

       Ключові слова:

       пісок щільний природний, технічні вимоги, вимоги безпеки, правила прийняття, методи контролю, транспортування, зберігання, бетони, будівельні розчини, силікатні вироби, будівельні роботи.

Дата: Понедельник, 04 Апреля 2011

    Каталог украинских интернет магазинов